Найкращою рисою, яку отримав JavaScript, є замикання. Функція в JavaScript має доступ до будь-яких змінних, що визначені у зовнішньому області видимості. Замикання найкраще пояснити на прикладах:
functionouterFunction(arg){var variableInOuterFunction = arg;functionbar(){console.log(variableInOuterFunction);// Access a variable from the outer scope} // Call the local function to demonstrate that it has access to argbar();}outerFunction("hello closure");// logs hello closure!
Ви можете помітити, що внутрішня функція має доступ до змінної (variableInOuterFunction) зовнішнього контексту. Змінні в зовнішній функції були захоплені (закриті або прив'язані) внутрішньою функцією. Тому й термін замикання. Сама концепція достатньо проста й досить інтуїтивна.
Тепер найцікавіша частина: внутрішня функція може мати доступ до змінних зовнішнього контексту навіть після повернення зовнішньої функції. Це сталося через те, що змінні все ще прив'язані внутрішньою функцією і не залежать від зовнішньої функції. Знову ж таки, розглянемо приклад:
functionouterFunction(arg){var variableInOuterFunction = arg;returnfunction(){console.log(variableInOuterFunction);}}var innerFunction =outerFunction("hello closure!");// Note the outerFunction has returnedinnerFunction();// logs hello closure!
Причина, чому це чудово
Це дозволяє легко компонувати об'єкти, наприклад, за допомогою шаблону розкривання модуля (revealing module pattern):
На високому рівні це також те, що робить можливим існування чогось подібного до Node.js (не хвилюйтеся, якщо це наразі не зрозуміло. Зрозуміння прийде з часом 🌹):
function createCounter() {
let val = 0;
return {
increment() { val++ },
getVal() { return val }
}
}
let counter = createCounter();
counter.increment();
console.log(counter.getVal()); // 1
counter.increment();
console.log(counter.getVal()); // 2
// Pseudo code to explain the concept
server.on(function handler(req, res) {
loadData(req.id).then(function(data) {
// the `res` has been closed over and is available
res.send(data);
})
});